РОЛЬ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ У ФОРМУВАННІ ТА ПРОСУВАННІ ІМІДЖУ ТЕРИТОРІЇ Й ДЕРЖАВИ

Ключові слова: культурний туризм, стратегії розвитку, інфраструктура, антикризовий менеджмент

Анотація

Мета статті полягає в дослідженні особливостей культурного туризму та його ролі у формуванні і просуванні іміджу території й держави. Здійснено дефінітивний аналіз термінологічно-категоріального апарату та потрактовано в авторському тлумаченні терміни «культурний туризм», «імідж території» та «імідж держави». Актуалізовано роль культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу через виокремлення низки завдань. привертання уваги туристів, створення позитивного іміджу, економічний розвиток, міжнародне співробітництво. Установлено, що вивчення ролі культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу є важливим для розроблення стратегій розвитку туризму, залучення інвестицій та підвищення міжнародної привабливості конкретної території чи держави. Розкрито питання розбудови інфраструктури для підтримання культурного туризму через використання таких об’єктів: музеїв та виставкових центрів, пам’яток архітектури та культурної спадщини, культурних заходів і фестивалі, інформаційної та транспортної інфраструктури, розвитку культурно-туристичної індустрії. Визначено позитивні аспекти культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу території та держави: привабливість культурних об’єктів і подій, розширення культурного обміну, підвищення міжнародного престижу, стимулювання розвитку туристичної індустрії, стимулювання економічного розвитку. Виокремлено негативні аспекти культурного туризму, які включають ризики втрати аутентичності культурних об’єктів, до яких відносимо: комерціалізацію та комерційну експлуатацію, зміну місцевого способу життя та традицій, забруднення та зруйнування середовища, утрату автентичності та ідентичності, конфлікти з місцевим населенням. Визначено роль культурного туризму на рівні території та держави. Розроблено рекомендації щодо підвищення ролі культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу на рівні території (розвиток туристичної інфраструктури, рекламація місцевих культурних подій, стимулювання співпраці з місцевими митцями та ремісниками, створення інформаційних матеріалів і тур продуктів, залучення місцевого населення) та держави (стратегічне планування, маркетингові кампанії, залучення інвестицій, підтримка освіти й культурного обміну, партнерство з приватним сектором і громадськими організаціями.).

Посилання


1. Безкоровайна Л.В. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців з туризмознавства у вищих навчальних закладах: дис….д-ра пед. наук: 13.00.04. Запоріжжя, 2018. 698 с.
2. Бєляєва С.С. Теоретико-методологічні засади експериментальної перевірки методики формування творчих умінь у майбутніх фахівців сфери туризму та готельно-ресторанного бізнесу. Інфраструктура ринку. 2019. Вип. 27. С. 247–254.
3. Бейдик О.О., Топалова О.І., Сірук В.Ю. Традиційні та нетрадиційні культурно-інформаційні системи України та світу. Географія та туризм. 2019. Т. 51. С. 3–10.
4. Бойко М.Г., Охріменко А.Г., Расулова А.М. Концептуальні основи розвитку корпорацій у туристичному та готельно-ресторанному бізнесі. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2015. Вип. 13. Ч. 2. С. 35–39.
5. Бурак В.Г. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутніх фахівців готельно-ресторанної справи в закладах вищої освіти: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.04. Тернопіль, 2023. 654 с.
6. Бурак В.Г. Кроссекторальні проєкти в антикризовому менеджменті підприємств готельно-ресторанного бізнесу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2023. № 48. С. 5–9.
7. Григорчак І.М. Охорона нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації: міжнародна практика та українські реалії. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2020. № 2. С. 10–16.
8. Дичковський С. Культурний туризм як сфера реалізації дозвіллєвих технологій та віртуального досвіду. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 3. С. 89–95.
9. Захарін С. Роль туризму у справі збереження та популяризації об’єктів національної культурної спадщини. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Туризм. 2020. № 3(1). С.55–71.
10. Крупа І.П. Проблеми збереження культурної спадщини: зарубіжний досвід. Scientificpractice: modernandclassicalresearchmethods. Boston, USA, 2021. Vol. 3. Р. 151–154.
11. Нагорняк Г., Малюта Л., Мельник Л., Шерстюк Р. Організаційно-економічні засади розвитку інноваційного процесу вітчизняних закладів готельно-ресторанної сфери в туристичному контексті. Соціально-економічні проблеми і держава. 2017. Вип. 1(16). С. 148–158.
12. Паньків Н.Є., Гаврилишин О.М. Вплив культурної спадщини на розвиток туризму в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. 2021. № 6. Т. 1. С. 212–224.
13. Папп В., Котубей В., Грицько В. Культурний туризм як багатогранний феномен національної самоідентифікації. Економічний форум. 2022. № 4. Т. 1 С. 48–57.
14. Парфіненко А. Культурний туризм як чинник соціально-економічного розвитку територій. Вісник львівського університету. Серія географічна. 2013. Вип. 43. Ч. 1. С. 233–242.
15. Руденко Л.А. Теоретичні та методичні засади формування комунікативної культури майбутніх фахівців сфери обслуговування у професійно-технічних навчальних закладах: дис… докт. пед. наук: 13.00.04. Львів, 2016. 509 с.
16. Сидорук А.В. Шляхи формування інформаційної культури майбутніх фахівців сфери туризму та готельно-ресторанної справи. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 10. Т. 3. С. 76–79.
17. Тимейчук А.М. Підготовка майбутніх магістрів з туризмознавства до проектної професійної діяльності: дис….канд. пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2018. 263 с.
18. Химинець В.В., Цімболинець Г.І. Історико-культурна спадщина як чинник стимулювання економічного розвитку регіону. Регіональна економіка. 2020. № 3. С.57–64.
19. Шевелюк М.М. Поняття культурного туризму та його класифікації. Теорія та історія культури. Питання культурології. 2020. № 36. С. 99–109.
Опубліковано
2024-10-30
Сторінки
33-42
Розділ
СЕКЦІЯ 4 РОЗВИТОК ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА