СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ВІДНОСИН У НЕСТАБІЛЬНИХ УМОВАХ
Анотація
В статті розглянуто теоретичні аспекти системи відносин з управління організацією. Мета дослідження полягає у виявленні системи відносин організацій в умовах нестабільності управлінської діяльності і виявленні системно-теоретичних аспектів в дослідженні системи відносин організації. Встановлено, що методологічна основа розвитку концептуального апарату як інструментарію в менеджменті повністю здійснюється за допомогою загальної теорії систем, теорії організації, теорії управління та загальної теорії менеджменту. Проте поняття «багаторівневість структури», «алгоритм системоутворення», «ієрархічні та горизонтальні зв'язки», «етапи системодинаміки» запроваджуються як категорії міждисциплінарного синтезу, що лежать в основі загальнонаукового пізнання. На основі міждисциплінарного теоретичного апарату виникає необхідність у практичному використанні системної методології при розробці методів дослідження менеджменту організації. Перспективними стають дослідження багаторівневих зв'язків (як зовнішніх, так і внутрішніх) та безлічі факторів, що зумовлюють розвиток управлінських систем. Такий підхід важливий для конкретизації та обґрунтування логіки та процесу системоутворення, що дозволяють адаптувати модель дослідження управлінської системи, яка допоможе зрозуміти, яким чином з'являються результати діяльності організації, що складаються згодом в єдину систему, а також шляхи найменших ресурсних витрат та найбільшого економічного ефекту. Феномен нестабільності відносин призводить до серйозних проблем, одна з яких – передбачення. Перш, ніж проводити розподіл ресурсів у бізнес-проекти, необхідно виділити флуктуаційні галузі нестабільності в системі відносин організації на аналітичних і синтетичних фазах проектної діяльності та за допомогою визначення причинно-наслідкових зв'язків в ієрархії системи відносин виявити тенденцію до зміни ритму розвитку організації. Встановлено, що виявлення областей нестабільності у системі відносин можливе щодо системоутворюючих рівнів організації відносно суб'єкта та об'єкта управління. У цих рівнях, використовуючи закони діалектики, описуються актуальні вертикальні та горизонтальні зв'язки щодо реалізації бізнес-процесів.
Посилання
2. Monastirs′kiy G.L. (2014) Teorіya organіzatsії: pіdruchnik. Ternopіl′ : TNEU. 288 р.
3. Mocherniy S. V. (2001) Metodologіya yekonomіchnogo doslіdzhennya. L′vіv : Svіt. 416 р.
4. Czarniawska B. (2013) Trochę inna teoria organizacji. Organizowanie jako konstrukcja sieci działań. Warszawa : Poltext. 212 р.
5. Daft R.L., Armstrong A. (2019) Organization Theory and Design. Toronto : Nelson.
6. Jones G.R. (2010) Organizational Theory, Design, and Change: Text and Cases. 6th ed. Upper Saddle River, NJ : Pearson Prentice Hall.
7. Molloy, S., Schwenk, C. (2005). The Effects of Information Technology on Strategic Decision Making. Journal of Management Studies, 3, р. 26–35.
8. Norton D., Kaplan R. (2014). The Balanced Scorecard: translating strategy into action. Harvard Business Press, 5, 41–48.
9. Pearce J.A. (2012) Strategic Management: Planning for domestic and Global Competition / J. A. Pearce, R. B. Robinson. 13 th edition, Chicago, IL.: R. D. Irwin, Inc. 1014 p.
10. Pugh D.S. and Hickson D.J. (2017) Writers on Organizations. 6th ed. Thousand Oaks, CA : SAGE.