ІНТЕГРАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ СОЦІАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

О.Г.  Сидорчук

doi:10.32999/ksu2307-8030/2020-38-11

О.Г. Сидорчук https://orcid.org/0000-0002-7078-1557

DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2020-38-11

Ключові слова: ієрархічне моделювання, індикатори рівня соціальної безпеки, соціальне забезпечення, соціологічний моніторинг, агрегування ознак, стимулятори та дестимулятори

Анотація

Статтю присвячено визначенню рівня соціальної безпеки України на підставі ієрархічного моделювання з визначенням інтегрального показника. Запропонований алгоритм дає змогу оцінити наявний рівень соціальної безпеки, тенденції його зміни з урахуванням кількісно оціненого впливу всіх внутрішніх складників на загальну динаміку. Для ієрархічної декомпозиції здійснено ідентифікацію основних чинників, що впливають на зміни соціальної безпеки. Внутрішня структура представлених субіндексів дає можливість не лише визначити вплив окремих індикаторів на динаміку відповідних субіндексів, а й визначити резерви підвищення загального рівня соціальної безпеки. Ідентифікація чинників підвищення чи гальмування соціальної безпеки може бути корисною також для визначення соціально-економічних механізмів інституційного регулювання рівня соціальної безпеки.

Посилання

1. Васильців Т.Г., Іляш О.І., Лупак Р.Л. Проблеми та засоби конвергенції соціальної безпеки в Україні та ЄС. Бизнес Информ. 2018. № 12(491). С. 8–14.
2. Горин В.П. Сутність соціальної безпеки: фінансові та організаційно-правові аспекти. Світ фінансів. 2017. № 4(13). С. 53–57.
3. Державна служба статистики України. Соціальний захист. URL : http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publzahist_u.htm (дата звернення: 30.04.2020).
4. Іляш О.І. Принципи побудови індикаторів соціальної безпеки. Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіону. 2011. № 1. С. 72–75.
5. Кальницька М.А. Структура соціальної безпеки та динаміка її показників в Україні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Економіка і менеджмент». 2017. № 25(2). С. 66–71.
6. Коваль О.П. Огляд існуючих підходів до оцінки рівня соціальної безпеки. Стратегічні пріоритети. 2016. № 3(40). С. 115–120.
7. Копитко М.І., Вінічук М.В., Верескля М.Р. Економіко-математичні методи та моделі в системі зміцнення соціальної компоненти економічної безпеки України. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2017. № 2. С. 302–312.
8. Ортіна Г.В. Технологічний розвиток інноваційної державної політики як складової соціальної безпеки країни. Вісник Національного університету цивільного захисту України. 2019. № 1(10). С. 40–47.
9. Помаза-Пономаренко А.Л., Домбровська С.М. Соціальна безпека – оптимальний рівень соціального розвитку макро-, мезо- і мікрорегіонів України. Інвестиції: практика та досвід. 2016. № 16. С. 53–57.
10. Про затвердження Методики розрахунку рівня економічної безпеки України : Наказ Мінекономіки України від 02.03.2007 № 60. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0060665-07 (дата звернення: 30.04.2020).
11. Сидорчук О.Г. Соціальна безпека: державне регулювання та організаційно-економічне забезпечення : монографія. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2018. 492 с.
12. Харазішвілі Ю., Дронь Є. Проблеми інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки держави. Банківська справа. 2015. № 1–2(133). С. 3–21.
13. International Monetary Fund. World Economic Outlook Database, April 2020. URL: https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2020/01/weodata/index.aspx (дата звернення: 30.04.2020).
14. Svidruk I., Topornytska M., Melnyk I. Development of creative tourism as a management tool for recreational development of economically depressive regions of Ukrainian carpathians. Independent Journal of Management & Production (Special Edition ISE, S&P). 2020. Vol. 11. № 8. Р. 640–660. URL: https://doi.org/10.14807/ ijmp.v11i8.1224 (дата звернення: 02.05.2020).