ДІАХРОННИЙ ПІДХІД ДО ЕРГОНОМІКИ ПРАЦІ: ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ, СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ
Анотація
Наукова стаття досліджує ергономіку праці як міждисциплінарну науку, що аналізує взаємодію людини з робочим середовищем для підвищення ефективності, безпеки та комфорту. Діахронний підхід дозволяє простежити її розвиток від ранніх емпіричних спроб адаптації робочих місць у стародавніх цивілізаціях до сучасних технологічних рішень, таких як біометричні сенсори та програмне забезпечення для оцінки ризиків. У 19 столітті термін «ергономіка» ввів Войцех Ястшембовський, а в 20 столітті вона стала самостійною наукою, зокрема завдяки індустріальним і військовим потребам після Другої світової війни. Сучасні тенденції охоплюють адаптацію до цифровізації, автоматизації та віддаленої роботи, акцентуючи на когнітивній ергономіці та людино-машинній взаємодії. Економічні аспекти підкреслюють рентабельність ергономічних рішень: зниження травматизму, прогулів та підвищення продуктивності забезпечують економію до 20–30% витрат на робочу силу. Стаття пропонує практичні рекомендації, зокрема персоналізацію робочих місць, використання сучасних технологій та розробку універсальних стандартів, а також визначає напрями подальших досліджень, пов’язаних із інтеграцією історичних принципів у новітні технології, такі як віртуальна реальність і штучний інтелект.
Посилання
1. Merriam-Webster. Ergonomics. In Merriam-Webster Dictionary. Available at: https://www.merriam-webster.com/dictionary/ergonomics (accessed: 03.03.2025).
2. Carayon P., Hancock P., Leveson N. (2020). Advancing human-centered design in socio-technical systems: The role of cognitive ergonomics. Applied Ergonomics. Vol. 84. P. 103027. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2019.103027
3. Marras W. S., Karwowski W. (2021). Interventions, controls, and applications in occupational ergonomics. International Journal of Industrial Ergonomics. Vol. 85. P. 103170. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ergon.2020.103170
4. Wilson J. R., Sharples S. (2019). Evaluation of human work in digital environments. Ergonomics. Vol. 62, no. 3. P. 345–360. DOI: https://doi.org/10.1080/00140139.2018.1549542
5. Bridger R. S., Brasher K. (2020). Organizational ergonomics: A systems approach to workplace design. Applied Ergonomics. Vol. 88. P. 103156. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2020.103156
6. Jastrzębowski W. (1857). An outline of ergonomics, or the science of work based upon the truths drawn from the natural sciences. Nature and Industry. Vol. 1. P. 1–12.
7. Grandjean E., Kroemer K. H. E. (2021). Fitting the task to the human: A textbook of occupational ergonomics. Applied Ergonomics. Vol. 92. P. 103312. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2020.103312
8. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Work-related musculoskeletal disorders & ergonomics. Available at: https://www.cdc.gov/workplacehealthpromotion/health-strategies/musculoskeletal-disorders/index.html (accessed: 03.03.2025).
9. Centers for Disease Control and Prevention (CDC). Work-related musculoskeletal disorders & ergonomics. Available at: https://www.cdc.gov/workplacehealthpromotion/health-strategies/musculoskeletal-disorders/index.html (accessed: 03.03.2025).
10. Bridger R. S. (2018). Introduction to ergonomics. 4th ed. Boca Raton: CRC Press, 548 p.
11. Karwowski W., Marras W. S. (ed.). (2019). Occupational ergonomics: Principles of work design. Boca Raton: CRC Press, 800 p.
12. Karwowski W. (2022). Advances in occupational ergonomics and safety. Safety Science. Vol. 143. P. 105432. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2021.105432
13. Hippocrates. On the surgery. [p. 400 BCE].
14. Jastrzębowski W. (1857). An outline of ergonomics, or the science of work based upon the truths drawn from the natural sciences. Nature and Industry. Vol. 1. P. 1–12.
15. Taylor F. W. (1911). The principles of scientific management. New York: Harper & Brothers, 144 p.
16. Murrell H. (1949). The formation of the Ergonomics Society. Ergonomics Society Archives.
17. Hollnagel E. (2018). Safety-I and Safety-II: The past and future of safety management. Boca Raton: CRC Press, 200 p.
18. Wickens C. D., Hollands J. G., Banbury S., Parasuraman R. (2021). Engineering psychology and human performance. International Journal of Human-Computer Studies. Vol. 149. P. 102598. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhcs.2021.102598
19. Hancock P. A., Vincenzi D. A., Wise J. A. (2022). Cognitive ergonomics in human-machine interaction: A review. Human Factors. Vol. 64, no. 1. P. 89–112. DOI: https://doi.org/10.1177/00187208211064893
20. Kroemer K. H. E., Grandjean E. (2021). Ergonomics in office work: Principles and practices. Applied Ergonomics. Vol. 92. P. 103312. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2020.103312
21. Smith J., Brown T. (2020). Software tools for ergonomic assessment: A review. Applied Ergonomics. Vol. 90. P. 103265. DOI: https://doi.org/10.1016/j.apergo.2020.103265
22. Karwowski W. (2022). Advances in occupational ergonomics and safety. Safety Science. Vol. 143. P. 105432. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ssci.2021.105432
23. Karwowski W., Salvendy G. (2021). Handbook of human factors and ergonomics. Hoboken: Wiley, 1600 p.
