Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences

ФОРМАЛІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

І.Л. Леонідов, Т.В. Семенова — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню формалізації економічного розвитку, обумовленого привласненням інформаційно-цифрового інтелектуального продукту. При проведенні дослідження використано варіант інтеграційного методу. Виділено етапи формалізації аспектів економічного розвитку в економічній теорії. Ілюстровано зв'язок між представленими етапами та якісними ознаками атрибутів привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту. Акцентовано на змінах джерел зростання, властивих етапам формалізації аспектів економічного розвитку в спектрі «ресурси інтелектуальний продукт». З'ясовано, що методи дослідження аспектів економічного розвитку на зазначених етапах мали поступи від факторного аналізу до міждисциплінарного підходу. Практична значущість визначена в обґрунтуванні важливості формалізації привласнення інформаційно-цифрового інтелектуального продукту в індикаторі, що придатний для удосконалення політики державної власності та цифровізації інноваційної економіки України в умовах загроз і викликів глобальної конкуренції.

ТРАДИЦІЇ ГОСТИННОСТІ ЯК ЧИННИК КРОС-КУЛЬТУРНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ В ГЛОБАЛІЗОВАНОМУ СВІТІ

В.Г. Бурак — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Мета статті полягає в комплексному дослідженні традицій гостинності як чинника крос-культурної толерантності в умовах глобалізації. Розглянуто гостинність як ключовий соціокультурний механізм, що формує емпатію, взаємоповагу й довіру в міжкультурній взаємодії, а також сприяє подоланню комунікативних і культурних бар’єрів. Проаналізовано історико-культурні традиції гостинності, їхній виховний потенціал у сфері освіти, туризму, готельно-ресторанного бізнесу й міжкультурного сервісу, обґрунтовано їхню роль у розвиткові когнітивних, емоційних і поведінкових компонентів толерантності. Особлива увага приділена методологічним підходам, психологічним і педагогічним чинникам формування толерантності, практичним моделям інтеграції традицій гостинності в навчальні програми та професійну діяльність, а також перспективам збереження й адаптації автентичних культурних практик у глобалізованому світі.

ТОКЕНІЗАЦІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЛІКВІДНОСТІ РИНКУ ВУГЛЕЦЕВИХ КРЕДИТІВ

В.Є. Намонюк — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Досліджено токенізацію вуглецевих кредитів як інструмент подолання системних дисфункцій добровільного ринку вуглецю. Показано, що традиційний ринок страждає від критичної фрагментації інфраструктури, непрозорості ціноутворення та низької ліквідності активів, що створює бар’єри для його масштабування . Проаналізовано інноваційну proof-of-concept модель на базі Toucan Protocol та KlimaDAO, яка перетворює традиційні кредити у програмовані цифрові активи (токени) на блокчейні. Доведено, що ця DeFi-екосистема продемонструвала здатність мобілізувати значний капітал (понад 17 млн тонн CO₂) та створити ончейн-ліквідність для кліматичних активів. Водночас, ідентифіковано три ключові виклики для інституційного масштабування: проблема верифікації якості базових активів, спекулятивна волатильність протокольних токенів та регуляторна невизначеність.

ПОКАЗНИКИ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ РОБОТИ МИТНИХ ОРГАНІВ

П.С. Сивохіп — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

У статті розглянуто проблематику відсутності єдиних методичних підходів до аналізу та оцінювання митного регулювання в Україні. Обґрунтовано необхідність розроблення методичного положення, яке б дозволило комплексно оцінювати ефективність митної політики у взаємозв’язку з економічним розвитком держави. Запропоновано систему показників за операційним і аналітичним аспектами, що охоплюють кадрову, управлінську, фінансову та цифрову складові митного регулювання. Визначено алгоритми розрахунку ключових показників результативності й наведено комплексну карту оцінювання діяльності митних органів, спрямовану на підвищення ефективності, прозорості та прогнозованості митної системи України. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення державної митної політики та підвищення надходжень до бюджету.

ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНОЇ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ СТАЛИМ РОЗВИТКОМ ТОРГІВЛІ ЗАЛІЗОРУДНОЮ СИРОВИНОЮ УКРАЇНИ

Г.Г. Лавроненко — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Статтю присвячено розробленню та обґрунтуванню концептуальної моделі стратегічного управління сталим розвитком торгівлі залізорудною сировиною України в умовах глобальної екологічної трансформації. Актуальність дослідження зумовлена посиленням міжнародного кліматичного регулювання, запровадженням механізму CBAM та підвищенням вимог до екологічної й соціальної відповідальності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Запропоновано багаторівневу архітектуру управління (державний, корпоративний, операційний рівні), що реалізується через чотири взаємопов’язані блоки – аналітичний, планувальний, імплементаційний та моніторинговий. Модель забезпечує синергію державної політики й корпоративних стратегій, сприяє підвищенню експортної резильєнтності, технологічній модернізації та переходу до низьковуглецевої економіки.

ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Ю.В. Ушкаренко — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено особливості сучасного державного управління в умовах ринкової економіки з урахуванням стратегічних орієнтирів сталого розвитку України. Проаналізовано теоретичні підходи до регулювання економіки − кейнсіанство, неолібералізм, монетаризм, інституціоналізм − та визначено можливості їх адаптації до національних умов. Обґрунтовано необхідність переходу до результативного управління із застосуванням бюджетування, орієнтованого на результати, що забезпечує ефективний зв’язок між використанням ресурсів і досягненням соціально-економічних та екологічних цілей. Розкрито роль держави як гармонізатора ринкових механізмів, соціальних інтересів та екологічної відповідальності. Наголошено на важливості інституційних реформ, вдосконалення систем моніторингу та інтеграції Цілей сталого розвитку ООН у державну політику України.

РОЗВИТОК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ, ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРЕВАГИ

Н.О. Адвокатова, Т.М. Повод — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Стаття присвячена дослідженню факторів розвитку інтелектуального бізнесу в Україні. Визначено його соціально-економічну роль, розкрито основні проблеми та перспективи розвитку. Визначено, що інтелектуальний бізнес можна вважати одним з основних факторів економічного зростання в Україні в умовах відсутності достатньої інвестиційної підтримки розвитку бізнесу під час криз та нестабільності в суспільстві. Виявлено, що інтелектуальна власність є необхідною умовою процвітання тих культур, де її значення повністю усвідомлене та прийняте й ефективно захищене законами, виконання яких гарантується державою. Аналіз стану інтелектуального бізнесу в Україні свідчить, що головними причинами гальмування розвитку цього сектора економіки є: відсутність дієвого механізму реалізації державної політики щодо підтримки інтелектуального підприємництва; нестабільність і важкий тягар оподаткування, що примушує багатьох суб'єктів інтелектуального підприємництва припинити свою діяльність, відсутність матеріально - фінансових ресурсів, особливо на стадії фундаментальних наукових досліджень; обмеженість інформаційного та консалтингового забезпечення, недостатній рівень інформованості учасників бізнесу. Для виживання бізнесу у конкурентній боротьбі, потрібно виробляти конкурентоздатні товари. Цього можна досягти, якщо безупинно вдосконалювати технологічні процеси для їхнього виробництва. А це можливо здійснити тільки за рахунок використання результатів інтелектуальної діяльності, а саме науково-технічної творчості, тобто об'єктів промислової власності: винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо. Безперечно, результати такої діяльності будуть більш вагомими, особливо у сфері оборони, якщо вони отримані своїми громадянами. За роки реформ інтелектуальний бізнес в Україні не зміг знайти свого місця в національній економіці. Тому сьогодні життєво важливим є включення розвитку інтелектуального бізнесу до загальної стратегії економічного зростання та структурної реконструкції національної економіки.

МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ

А.С. Мохненко, Г.С. Остроус — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Досліджено механізм управління персоналом підприємства у контексті розвитку зеленої економіки. Актуальність теми зумовлена необхідністю адаптації системи HRM до принципів сталого розвитку та зростання ролі екологічної відповідальності бізнесу. Метою є обґрунтування теоретико-методичних засад і розроблення універсального механізму Green HRM, спрямованого на підвищення конкурентоспроможності підприємства. Використано системний підхід, методи аналізу, синтезу, моделювання та експертної оцінки. Запропоновано структуру механізму з п’яти взаємопов’язаних блоків: цільового, функціонального, мотиваційного, аналітичного й результативного. Визначено етапи його реалізації та інструменти екологічної мотивації, HR-аналітики й корпоративних комунікацій. Сформульовано рекомендації щодо інтеграції ESG-принципів у кадрову політику підприємства. Практичне значення полягає у можливості застосування механізму для розвитку екологічної культури персоналу.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СТІЙКІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

А.І. Соловйов — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади стратегічного управління стійкістю аграрних підприємств у контексті сталого розвитку. Здійснено систематизацію наукових підходів до трактування понять «стійкість» та «сталий розвиток» щодо аграрного сектору. На основі аналізу еволюції концепції сталого розвитку запропоновано авторську періодизацію її формування, що охоплює чотири етапи: становлення екологічної свідомості, інституціоналізацію, інтеграцію та адаптацію до глобальних викликів. Розроблено оригінальну теоретичну модель стратегічного управління стійкістю аграрних підприємств, яка поєднує концептуальний, методологічний та організаційний блоки, інтегруючи економічну, соціальну й екологічну складові. Визначено критерії та показники оцінки рівня сталого розвитку аграрних підприємств. Отримані результати мають теоретичне та практичне значення для удосконалення стратегій управління у сфері сталого розвитку аграрного сектору.

CSRD ЯК ІНСТРУМЕНТ СТІЙКОГО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНИ: ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ СТАНДАРТІВ ESG-ЗВІТНОСТІ

А.В. Чмут — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

У статті досліджено роль директиви Європейського Союзу CSRD (Corporate Sustainability Reporting Directive) як ключового інструменту формування прозорої, відповідальної та екологічно орієнтованої економіки, а також її значення для стійкого відновлення України в умовах євроінтеграції. Висвітлено передумови виникнення системи ESG-звітності, її взаємозв’язок із Цілями сталого розвитку ООН і Паризькою кліматичною угодою. Проаналізовано етапи впровадження стандартів ESRS (European Sustainability Reporting Standards) та їх регуляторні мотиви – досягнення кліматичних цілей ЄС, підвищення фінансової прозорості та зміцнення довіри між бізнесом і суспільством. Окрему увагу приділено аналізу практики нефінансової звітності провідних українських компаній – МХП, НІБУЛОН, Астарта-Київ, Kernel, Carlsberg Україна, Cargill, які вже добровільно впроваджують стандарти GRI, SASB, TCFD та інші рамкові підходи. Доведено, що для України перехід на CSRD/ESRS є не лише регуляторною вимогою, а й передумовою підвищення інвестиційної привабливості, доступу до «зеленого» фінансування та інтеграції у єдиний економічний простір ЄС. Обґрунтовано, що адаптація цих стандартів потребує реформування внутрішніх систем корпоративного управління, розбудови механізмів збору та верифікації ESG-даних, а також розвитку компетенцій у сфері нефінансового звітування. У результаті визначено, що впровадження CSRD виступає каталізатором модернізації українського бізнесу, сприяє підвищенню його конкурентоспроможності й формує основу для стійкого економічного розвитку держави.

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МЕТОДОЛОГІЄЮ IDEF0

О.О. Чмут — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Сучасні соціально-економічні процеси відзначаються високою динамічністю, невизначеністю та зростаючою складністю управлінських викликів, що обумовлює необхідність пошуку нових підходів до стратегічного розвитку підприємств. В умовах глобалізації, структурних зрушень у світовій економіці та посилення екологічних і соціальних вимог до бізнесу концепція сталого розвитку набуває статусу стратегічного орієнтира господарської діяльності. Вона дозволяє інтегрувати економічну ефективність, соціальну відповідальність та екологічну безпеку в єдину систему управління, забезпечуючи довгострокову конкурентоспроможність підприємств. Питання формування організаційно-економічного механізму сталого розвитку набуває особливого значення, оскільки саме цей механізм забезпечує узгодження стратегічних цілей, оптимізацію використання ресурсів, адаптацію до динамічного зовнішнього середовища та підвищення результативності управлінських рішень. Метою статті є дослідження концептуальних засад побудови організаційно-економічного механізму сталого розвитку підприємства та обґрунтування методичних підходів до його моделювання, із використанням методології IDEF0. Дослідження зосереджене на з’ясуванні сутності механізму, його функціональних елементів і логіки взаємодії між ними, що дозволяє структурувати систему управління як цілісну модель, спрямовану на досягнення стратегічних цілей сталого розвитку. Особлива увага приділяється питанням узгодження зовнішніх та внутрішніх факторів впливу, формуванню адаптивних управлінських стратегій, підвищенню ресурсної ефективності та розробці інструментів, здатних забезпечити стійке функціонування підприємства в умовах турбулентності економічного середовища. Запропонований підхід базується на процесному баченні організаційно-економічної системи, що дає змогу забезпечити прозорість управління, чіткість взаємозв’язків між складовими та підвищити рівень керованості стратегічного розвитку. Представлена робота створює концептуальне підґрунтя для подальших досліджень у сфері стратегічного управління, дозволяючи розглядати сталий розвиток підприємства як інтегрований, багатовимірний процес, що охоплює економічні, соціальні та екологічні аспекти його функціонування

ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ХЕРСОНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ПІД ЧАС ВІЙНИ: УПРАВЛІНСЬКА СТАБІЛЬНІСТЬ, ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ТА МЕРЕЖЕВЕ ВРЯДУВАННЯ

О.В. Співаковський, С.А. Омельчук, К.В. Мельникова — Fri, 28 Nov 2025 00:00:00 +0000

Повномасштабна війна створила перед освітніми закладами України справжній стрес-тест, оголивши різницю між формальною автономією закладу вищої освіти та реальною інституційною спроможністю як чинником міцності та можливістю ефективно функціонувати в турбулентному середовищі. У цьому контексті Херсонський державний університет викликав особливий інтерес, оскільки здатність університету виконувати ключові бізнес-процеси пріоретизувалася якнайвиразніше. На цій підставі здійснено глибокий аналіз можливостей університету щодо виконання трьох важливих функцій: ефективного управління, адаптації до цифрової епохи та формування міцних партнерських відносин. Стаття ґрунтується на багатосторонній методології зі збором даних з різних джерел. Проаналізовано стратегічні документи університету, дані щодо стабільності команди, фінансових джерел, міжнародних проєктів, результати опитувань серед працівників та здобувачів, а також порівняли дані до та після відповідно з 2022 по 2025 рік. Результати роботи відображаються кількома критеріями: стабільність освітнього процесу, організаційна стійкість та рівень розвитку мережевих відносин. Стаття надає цінну інформацію для закладів вищої освіти, які перебувають у подібному стані, та сприяє розробленню ефективних стратегій задля забезпечення їхньої стійкості та розвитку. Ключові результати відображено такими індикаторами: безперервність освітнього процесу (uptime/MAU KSU24, частка сервісів «університет у смартфоні»), організаційна стійкість (час ухвалення рішень, збереження управлінської вертикалі, частка НПП, що залишилися), ресурсна база та партнерства (відремонтовані аудиторії/лабораторії, міжнародні мобільності, грантові надходження, позиції в рейтингах).