Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Economic Sciences

АНАЛІЗ ДЖЕРЕЛ ОТРИМАННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СПОРТИВНИМИ МЕНЕДЖЕРАМИ

2024-11-15T12:40:35+00:00

Стаття присвячена дослідженню джерел отримання професійних знань у сфері спортивного менеджменту, що є ключовим елементом для успішної кар'єри в сучасній спортивній індустрії. Метою статті є розкриття основних джерел отримання професійних знань у сфері спортивного менеджменту, а також надання практичних рекомендацій як можна отримати необхідні знання, підвищити кваліфікацію і здобути практичний досвід, що є важливими складовими успішної кар’єри в спортивному менеджменті. У статті розглянуто різноманітні підходи до підготовки фахівців, зокрема освітні програми в університетах, онлайн-курси, наукову літературу, стажування, волонтерські програми, а також участь у професійних асоціаціях, конференціях. Автори аналізують проблеми, пов’язані з недостатньою кількістю практичних знань у рамках традиційних освітніх програм, а також вплив новітніх технологій на розвиток спортивного менеджменту. В статті здійснено порівняння освітніх програм у спортивному менеджменті. Особливу увагу приділено аналізу останніх досліджень як зарубіжних, так і українських науковців. Висвітлено питання інтеграції теоретичних і практичних аспектів навчання, роль цифровізації та необхідність адаптації освітніх програм до міжнародних стандартів. Невирішеними залишаються питання недостатньої кількості практичних стажувань, відсутність актуальних знань у галузі цифрових технологій, а також складнощі з доступом до якісної освіти у сфері спортивного менеджменту. Стаття підкреслює важливість удосконалення існуючих підходів до навчання, використання онлайн-ресурсів та підвищення рівня інтеграції практики в освітній процес. Результати дослідження можуть бути корисними для освітніх установ, спортивних організацій та фахівців, які прагнуть розвиватися у сфері спортивного менеджменту. Спортивний менеджмент це сфера, що вимагає постійного розвитку, адже вона стрімко змінюється. Для того, щоб досягти успіху в цій галузі, необхідно поєднувати різні джерела знань: академічну освіту, практичний досвід, участь у професійних заходах та постійне оновлення знань через сучасні онлайн-ресурси.

МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО СТВОРЕННЯ УМОВ, РОЗРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНИХ ІНІЦІАТИВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН

2024-11-15T12:40:33+00:00

Стаття присвячена розробці методичного підходу до створення умов, розробки та реалізації стратегічних ініціатив впровадження інноваційно-інформаційних змін в національній економіці. Обґрунтовано, що дане питання набуває особливої актуальності в умовах активізації процесів, пов’язаних із переходом до постіндустріальної або інформаційної економіки. Встановлено, що методичний підхід до створення умов, розробки та реалізації стратегічних ініціатив має ґрунтуватись на основі стратегічного забезпечення інноваційно-інформаційних змін. Розглянуто складові стратегічного забезпечення інноваційно-інформаційних змін в національній економіці. Конкретизовано роль кожної складової стратегічного забезпечення у процесі створення умов, розробки та реалізації стратегічних ініціатив. Запропоновано визначати для кожної стратегічної ініціативи профільні складові забезпечення, що дозволить сконцентрувати увагу на конкретних завданнях та заходах, уникаючи розпорошення зусиль.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БЕЗПЕКООРІЄНТОВАНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

2024-11-15T12:40:32+00:00

У статті досліджено питання принципів формування безпекоорієнтованого інформаційного середовища національної економіки. За використання методів збору та обробки інформації досліджено таксономію даного поняття, сформовано його зміст та значення. Сформовано структуру безпекоорієнтованого інформаційного середовища національної економіки де виділено п'ять ключових елементів. Визначено принципи формування безкоорієнтованого інформаційного середовища, дотримання яких забезпечуватиме раціональну діяльність й ефективне виконання поставлених завдань. Визначено вектори й цілі розвитку безпекоорієнтованого інформаційного середовища з урахуванням становлення Індустрії 4.0. Охарактеризовано бачення подальшого розвитку безпекоорієнтованого інформаційного середовища для підвищення економічної безпеки України, враховуючи особливості і цінності Індустрії 5.0, особливо у воєнний та повоєнний періоди.

ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ВИНОГРАДАРСЬКО-ВИНОРОБНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

2024-11-15T12:40:30+00:00

Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню впливів та встановленню чинників стратегічного управління виноградарсько-виноробними підприємствами в умовах глобалізації. Проаналізовано теоретичні підходи, сутність та окреслено ключові ознаки процесу глобалізації. Здійснено бібліографічний аналіз тлумаченням поняття «чинник» та моделей, які описують процес прийняття стратегічних рішень. Встановлено сутність та особливості диференціації чинників (факторів) впливу на практику стратегічного управління на підприємствах. Запропоновано ландшафт чинників впливу на стратегічне управління виноградарсько-виноробними підприємствами в умовах глобалізації, який враховує вплив внутрішнього та зовнішнього середовища, а також безпосереднього оточення господарюючих суб`єктів, які перебувають у процесі постійної деформації внаслідок посилення глобалізаційних трендів.

РОЛЬ КУЛЬТУРНОГО ТУРИЗМУ У ФОРМУВАННІ ТА ПРОСУВАННІ ІМІДЖУ ТЕРИТОРІЇ Й ДЕРЖАВИ

2024-11-15T12:40:28+00:00

Мета статті полягає в дослідженні особливостей культурного туризму та його ролі у формуванні і просуванні іміджу території й держави. Здійснено дефінітивний аналіз термінологічно-категоріального апарату та потрактовано в авторському тлумаченні терміни «культурний туризм», «імідж території» та «імідж держави». Актуалізовано роль культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу через виокремлення низки завдань. привертання уваги туристів, створення позитивного іміджу, економічний розвиток, міжнародне співробітництво. Установлено, що вивчення ролі культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу є важливим для розроблення стратегій розвитку туризму, залучення інвестицій та підвищення міжнародної привабливості конкретної території чи держави. Розкрито питання розбудови інфраструктури для підтримання культурного туризму через використання таких об’єктів: музеїв та виставкових центрів, пам’яток архітектури та культурної спадщини, культурних заходів і фестивалі, інформаційної та транспортної інфраструктури, розвитку культурно-туристичної індустрії. Визначено позитивні аспекти культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу території та держави: привабливість культурних об’єктів і подій, розширення культурного обміну, підвищення міжнародного престижу, стимулювання розвитку туристичної індустрії, стимулювання економічного розвитку. Виокремлено негативні аспекти культурного туризму, які включають ризики втрати аутентичності культурних об’єктів, до яких відносимо: комерціалізацію та комерційну експлуатацію, зміну місцевого способу життя та традицій, забруднення та зруйнування середовища, утрату автентичності та ідентичності, конфлікти з місцевим населенням. Визначено роль культурного туризму на рівні території та держави. Розроблено рекомендації щодо підвищення ролі культурного туризму у формуванні та просуванні іміджу на рівні території (розвиток туристичної інфраструктури, рекламація місцевих культурних подій, стимулювання співпраці з місцевими митцями та ремісниками, створення інформаційних матеріалів і тур продуктів, залучення місцевого населення) та держави (стратегічне планування, маркетингові кампанії, залучення інвестицій, підтримка освіти й культурного обміну, партнерство з приватним сектором і громадськими організаціями.).

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ «РОЗУМНЕ СЕЛО» ЯК ПРІОРИТЕТНОГО НАПРЯМКУ РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ В УКРАЇНІ В УМОВАХ ПОВОЄННОГО ВІДНОВЛЕННЯ

2024-11-15T12:40:26+00:00

В статті розглянуті перспективи впровадження концепції «Розумне село» як пріоритетного напрямку розвитку інфраструктури сільських територій в Україні в умовах повоєнного періоду. Проаналізовані проблеми впровадження проектів розумних сіл на основі сталого розвитку. Запропоновані чинники, які утворюють основу інтегративної моделі розумного села та доведено, що концепція «розумного села» має визначатись як комплексна (оскільки спрямована на різні сфери: економічну, екологічну, соціальну тощо) і водночас індивідуальна, оскільки направлена на вирішення конкретних проблем певної території. Висвітлено нормативно-правові передумови впровадження концепції «Розумне село» та запропоновано нормативно-правове регулювання.

СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ ПРАЦІ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІЙ

2024-11-15T12:40:25+00:00

Стаття присвячена аналізу стану та основних тенденцій розвитку вітчизняного ринку праці в умовах воєнних дій. У ній розглядаються ключові проблеми, що виникають через військовий конфлікт, такі як зростання безробіття, міграція робочої сили, внутрішнє переміщення населення, зміни в структурі попиту на робочу силу та адаптація підприємств до нових умов. Окрема увага приділяється впливу війни на окремі сектори економіки, розвитку віддаленої роботи та цифровізації, а також урядовим ініціативам, спрямованим на підтримку працівників і роботодавців. З початком війни ринок праці зазнав значних структурних змін, спричинених руйнуванням підприємств, інфраструктури, вимушеною міграцією населення та скороченням зайнятості у багатьох галузях економіки. Окрім того, ситуація погіршується через зростання рівня безробіття, переміщення значної частини населення всередині країни та за її межі, а також зниження попиту на робочу силу в окремих секторах. У такому контексті актуальним є вивчення механізмів адаптації ринку праці, пошук шляхів стабілізації та підтримки працездатного населення, а також розробка відповідних державних і приватних ініціатив для подолання кризи.

АВТОМАТИЗАЦІЯ МАРКЕТИНГУ З ВИКОРИСТАННЯМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ГРОМАДСЬКОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ

2024-11-15T12:40:23+00:00

У сучасному світі штучний інтелект стає необхідною технологією для ефективного управління бізнесом. Він відкриває багато можливостей для бізнесу підвищити ефективність та конкурентоспроможність, досягти стратегічних цілей. Метою цієї статті є опис нашого практичного досвіду використання інструментів на основі ШІ в організації роботи громадської організації «Диво», діяльність якої спрямована на підтримку молоді та волонтерської діяльності під час воєнного стану в Україні. Основні завдання, які вирішувалися за допомогою штучного інтелекту, пов'язані з брендингом організації та взаємодією з цільовою аудиторією. У статті описано досвід використання таких інструментів, як ChatGPT, Fiverr AI Logo Maker, Telepothq та HeyGen для створення контенту, який формує стиль організації та робить її впізнаваною та конкурентоспроможною в інформаційному просторі. ChatGPT дозволяє генерувати текстовий контент для соціальних медіа та веб-сайту організації, може бути корисним в розробці організаційних документів тощо. Також ми описуємо особливості побудови запитів до ChatGPT для отримання більш точних очікуваних результатів. Fiverr AI Logo Maker надає можливість швидко створювати унікальні логотипи та інші візуальні елементи бренду, що полегшує процес розробки фірмового стилю організації. TeleportHQ надає генератор дизайну веб-сайтів зі штучним інтелектом, який автоматично створює веб-сайт із адаптивним макетом за допомогою одного запиту ChatGPT, а HeyGen дозволяє створювати відеоконтент на основі власного текстового матеріалу. У ході нашої роботи було створено логотип організації, дизайн та код сайту громадської організації, рекламну інформацію про організацію, слоган. У статті аналізується, як застосування обраних інструментів сприяє підвищенню впізнаваності громадських організацій, спрощує процеси створення контенту та зменшує витрати часу і ресурсів, що особливо важливо для організацій з обмеженими бюджетами. Проаналізувавши отримані під час роботи результати, можна зробити висновок, що використання інструментів на основі штучного інтелекту дозволяє ефективно виконувати організаційно-виробничі завдання без залучення додаткових фахівців, фінансування та часу. Отриманий досвід дозволить масштабувати ці процеси для подальшої діяльності як громадської організації «Диво», так і аналогічних організацій у всьому світі.